Понедельник, 11 июня 2018 19:15

Три года бездействия

Автор

Три года назад, 11 июня 2015 года, утверждена Совместная Декларация по цифровой экономике стран ЕС и Восточного партнерства. В рамках Стратегии «ВП: информационное общество вместо войны» в нее включено предложение беларуских представителей гражданского общества о присоединении стран-партнеров к Европейской Декларации по электронному правительству (Мальмская Декларация, программа eUnion).

Присоединение Восточных партнеров к программе eUnion нацелено на выполнение рекомендации резолюции ПАСЕ от 9 апреля 2014 года №1988(2014) «Последние события в Украине: угрозы для функционирования демократических институтов». Указав на риск дестабилизации и ухудшения режима безопасности всего региона в случае дальнейшей российской военной агрессии против Украины, ПАСЕ рекомендует странам-гарантам по Будапештскому меморандуму и другим заинтересованным европейским государствам рассмотреть возможность заключения дополнительных соглашений, гарантирующих независимость, суверенитет и территориальную целостность Украины.

Соглашение по eUnion отвечает данной рекомендации ПАСЕ и определяет круг стран-участниц переговоров в формате «Женева+» по Украине, предложенный президентом Петром Порошенко и поддержанный депутатами Европарламента 4 февраля 2016 года в своей резолюции о ситуации с правами человека в Крыму, в частности крымских татар. Это страны-гаранты по Будапештскому меморандуму и подписанты Мальмской Декларации – страны ЕС, кандидаты в ЕС и участники Европейской зоны свободной торговли (EFTA). Заинтересованной стороной в принятии нового механизма обеспечения гарантий территориальной целостности по итогам Женевы+ являются Восточные партнеры, чья территория в настоящий момент находится под временной оккупацией Российской Федерацией.

Так почему же по прошествии трех лет не инициировано заключение соглашений с участниками  eUnion? Почему официальной политикой Киева в противодействии российской военной агрессии до сих пор является «безальтернативность МИНСКА»?

Во-первых, следует признать общее заблуждение о том, что Будапештский меморандум нарушен исключительно Россией с момента аннексии ею украинского Крыма, а не всеми «гарантами» в отношении Беларуси в ноябре 1996 года. Проводимая ими после Холодной войны Realpolitik привела к разрушению послевоенной системы безопасности на основе Хельсинкского заключительного акта и международного режима нераспространения ядерного оружия на основе Договора о нераспространении ядерного оружия от 1 июля 1968 года (ДНЯО). Будапештский меморандум принят в дополнение к ДНЯО – основы  режима нераспространения ЯО, и вместе с иными правовыми актами дополняет ДНЯО и усиливают данный режим. 

Во-вторых, практикуя Realpolitik, США и Великобритания предоставили России карт-бланш для продвижения ее руководством в международных отношениях политического реализма, нацеленного на обеспечения собственного выживания и безопасности, поддержания и расширения влияния российского клептократического режима по всему миру за счет финансовой и юридической систем Запада. Результатом такой политики стал «фактор Трампа» - экспансия «евразийского», харизматичного типа легитимизации власти, разрушающего стратегическую политику всех предыдущих администраций США по укреплению евроатлантического единства, проводимую с 1945 года.

Возврат к легально-рациональному типу восприятия власти в целях решения проблем с безопасностью в регионе ОБСЕ сегодня возможно на основе ранее апробированного «Плана Маршалла», в котором мероприятия в рамках Совместной Декларации по цифровой экономике стран ЕС и Восточного партнерства могут сыграть определяющую роль. О восстановлении прежнего режима безопасности на основе данной декларации Институт исследования российской агрессии известил Хельсинкскую комиссию США.

Немаловажным аргументом в эффективной защите национальных интересов Украины и Беларуси является солидарная ответственность перед ними стран-подписантов Будапештского меморандума согласно Резолюции Генеральной Ассамблеи ООН №56/83 «Ответственность государств за международно-противоправные деяния». России – за нарушение Будапештского меморандума, США и Великобритания – за бездействие их высших органов и должностных лиц по прекращению совершаемых Россией нарушений. Институт исследования российской агрессии полностью разделяет данную позицию ОО «ЭкспертиЗА Реформ», озвученную председателем его Координационного совета Юрием Георгиевским. Отсутствующий в настоящий момент в международном праве нормативный механизм, четко определяющий компенсаторную функцию по ответственности за международно-противоправные деяния, может быть введен в ходе реализации мероприятий в рамках Совместной Декларации по цифровой экономике стран ЕС и Восточного партнерства.

Месседжи президента России Владимира Путина во время его, так называемой, прямой линии о тяжелых последствиях для украинской государственности в случае якобы возможных провокаций со стороны Украины на временно оккупированных Россией территориях, и тому подобное, имеют тройной смысл. 

Во-первых, Владимир Путин дает четкий сигнал Украине и международному сообществу о том, что пока Россия вопреки международному, украинскому и российскому праву, будет насильственным способом продолжать оккупацию части Донецкой и Луганской областей. При этом, Россия, пользуясь беспринципностью украинской власти и руководителей западных стран, будет прилагать все усилия для того, чтобы миротворческие войска не были допущены на российско-украинскую границу. Это означает, что у России еще имеются значительные ресурсы не только для удержания украинских территорий, но и осуществления различных форм агрессий против суверенитета, национальной безопасности и территориальной целостности Украины. 

Професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду Демократичні ініціативи Олексій Гарань аналізуючи підсумки роботи Петра Порошенка за 4 роки зазначив, що чинний президент створив антипутінську коаліцію та здатен впливати на продовження секторальних санкцій ЄС. Однак директор Інституту національної політики Юрій Шуліпа має протилежну думку й говорить, що антипутінської коаліції не існує й потрібно всіма силами повертатися до Будапештського меморандуму. 
 
 – В реальності, поки ще жодної антипутінської коаліції у світі не існує. Переважна більшість країн світу юридично підтримують Україну, такими заходами як голосуванням в Радбезі ООН на підтримку України, і приєднанням до санкцій проти Росії, лише в силу міжнародного публічного права, тільки тому, що Україна за фактом є жертвою російської агресії.  Сьогодні Росія напала на одну країну, а завтра вона також може напасти на будь-яку іншу країну. Це просто акти міжнародної солідарності,  – говорить Юрій Шуліпа.
 
На думку експерта, щоб звільнити окуповані Росією суверенні території України, деокупувати від Росії Крим і частину захопленого Донбасу, насамперед українському керівництву, в тому числі президенту країни, необхідно жорстко поставити питання перед гарантами територіальної цілісності і політичного суверенітету України, – президентом США і прем’єр-міністром Великобританії, і як це цинічно не звучить, президентом Росії про повернення до Будапештського формату переговорів.
 
 – А потім про імплементацію норм Будапештського меморандуму. Крім того, перед цим, необхідно формально оголосити на тимчасово окупованих Росією територіях воєнний стан, виконати свої зобов’язання щодо асоціації про вільну торгівлю з Європейським Союзом, шляхом ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, обов’язково порушити кримінальну справу проти президента Росії Володимира Путіна, депутатів Держдуми, членів Ради Федерації, суддів Конституційного суду РФ, ряду чиновників Міністерства оборони РФ, інших посадових осіб та російських пропагандистів, прямо, або опосередковано причетних до російської агресії проти України. Поки цих елементарних речей з позиції міжнародного права і українського законодавства не буде виконано українським керівництвом, ні про яку деокупации окупованих Росією суверенних українських територій не може бути й мови. Таким чином Україна знову, після 4 років російської агресії, увійде у міжнародно-правове поле, стане суб’єктом, а не об’єктом міжнародних відносин, якою вона є зараз.  
 
Тільки при ефективному дипломатичному посередництвi між гарантом територіальної цілісності та політичного суверенітету України США, після імплементації норм будапештського меморандуму, буде ефективно вирішене питання зі звільненням з російських в’язниць украинких політичних заручників, Олега Сенцова та ніших, – говорить Шуліпа. 
 
Чотирирічний досвід протистояння російської агресії переконливо довів усім, усьому світовому співтовариству, що дипломатичні заходи з російським керівництвом не працюють, продовжує Шуліпа. На його думку, Росія розуміє тільки силу. І якщо б керівництво України у своїй діяльності суворо керувалося б нормами міжнародного права і українського законодавства, то за ці 4 роки міжнародний кримінальний суд видав би ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, і ряду членів його кремлівського огранізованого злочинного угруповання. І лише після невиконання Росією цього рішення міжнародного кримінального суду, у світі дійсно була б створена міжнародна антипутінська коаліція, за типом міжнародної антигітлерівської коаліції часів 2ї світової війни. Поки всього цього немає, так звані західні “партнери”, продовжують вести по відношенню до Росії політику подвійних, а то й потрійних стандартів. Вони торгують з країною агресором, купують у агресора нафту і газ (це основна частина доходів російського бюджету), а на виручені кошти Росія веде гібридну війну проти країн заходу і України та поступово готується до великої гарячій війні.
 
Україна вже мала нагоду повернутися до Будапештського меморандуму, говорить Ігор Ледник, експерт Інституту дослідження російської агресії. Однак, відмовившись від гарантій безпеки за Будапештським меморандумом і проголосивши політику «безальтернативності Мінська», він втягнув країну в нескінченну війну і поставив хрест на реформах.
 
 – 11 червня виповнюється три роки, як Україна надані можливості зміни переговорного формату з «мінських угод» на Будапештський меморандум про гарантії безпеки, наданих Україні та Білорусі у зв’язку з їх приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. Йдеться про приєднання країн-партнерів до Європейської декларації з електронного уряду (програма eUnion), що затверджено в Спільної Декларації по цифровій економіці країн ЄС і Східного партнерства. За реалізацією (eUkraine + eUnion) – разом з Кримом і Донбасом – повинна послідувати реалізація таких же «дорожніх карт» в країнах-партнерах з “замороженими” конфліктами за підсумками російської військової агресії. (EUkraine + eUnion) – це також реформа рентооріентірованной структури прав власності в ринкову, це кінець системної корупції. Президент, контролюючи корупцію, контролює владу!
 
Тому він і не поспішає виконувати зобов’язання України по Спільної Декларації. Заява Петра Порошенка «Альтернативи Мінську – НІ!» – це диктатура!, – вважає експерт. 
 
Довідка
 
Будапештський меморандум (меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї) — міжнародна угода, укладена 5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України. Угода містить пункти, що надають гарантії суверенітету та безпеки Україні.
 
Зазначений меморандум є юридичним актом:
1. Набрав чинності з моменту підписання відповідно тексту цього документу;
2. Сам текст згаданого документу 1994 року не передбачає ратифікації;
3. Процедура ратифікації міжнародних угод була встановлена Росією в 1995 році, пізніше укладання меморандуму. Тому вказана угода є обов’язковою до виконання від 5 грудня 1994 р. всіма сторонами, всіма учасниками меморандуму без винятку. В 1995 роцi Генеральна Асамблея ООН прийняла меморандум як офiцiйний документ. 01.06.2018/18:50
 
Джерело: © SYLA NEWS

На сайті президента України розміщена петиція про повернення до будапештського формату. Текст петиції розміщено на сайті Інституту дослідження російської агресії. 

Институт национальной политики:

1) решительно осуждает незаконные с позиции международного, украинского и российского права, действия вражеских российских оккупационных властей по сфабрикованному уголовному обвинению против известного украинского журналиста Олега Сенцова, обвиненного якобы в терроризме и последующего насильственного лишения его свободы под прикрытием юридических процедур;

В последнее время Григорий Явлинский опубликовал несколько резко критических статей о тупике российской внешней политики, об опасном сползании к глобальному столкновению, способному уничтожить Россию и остальной мир. Настойчивость его предупреждений вызывала у меня ощущение, что его тексты – результат не только серьезного научного анализа, но и обладания некой эксклюзивной информацией о ментальном состоянии российского руководства. И для меня не стало сенсацией содержание его разговора с Путиным, которым Явлинский поделился на днях: 

– Владимир Владимирович, вы понимаете, что мы приблизились к войне?

– Да. И мы в ней победим.

Украінскі кінарэжысёр і пісьменнік Алег Сянцоў, які адбывае 20-гадовы турэмны тэрмін у Расеі па абвінавачванні ў тэрарызме, з 14 мая трымае бестэрміновую галадоўку. Ягонае патрабаванне — вызваліць палітычных зняволеных, якія знаходзяцца на тэрыторыі Расеі і ў акупаваным Крыме.

 Олег Сенцов объявил голодовку и продолжает голодать уже более недели. Российским оккупационным властям, О. Сенцов предъявил требования об освобождении из мест лишения свободы (а по сути из плена), всех граждан Украины, плененных в России по сфабрикованным уголовным делам под прикрытием юридических процедур.

Это более чем сильный и очень мужественный поступок. Добровольно обречь себя на смерть, на глазах международного сообщества, которое за 4 (четыре!) года российской военной, информационной, политической и экономической агрессии против Украины научилось только будто жабы, надувающие пузыри в весеннем пруду, выражать озабоченность.

Черные внешнеполитические лебеди слетались к инаугурации стаями: души 200 вагнеровцев, посланных кремлевским поваром отжать в пустыне у бармалеев нефтяной заводик; стражи исламской революции по пути на встречу с cорока девственницами, куда их отправили израильские ракеты; Трамп и Си, серьезно продвинувшиеся в решении корейской проблемы; ракеты Javelin, поставленные в Украину несмотря на все апокалиптические предупреждения директора Московского центра Карнеги Дмитрия Тренина; 24 распятых на сайте министерства финансов США кремлевских мальчика в олигархических трусиках; неблагодарные армяне, совершившие непозволительную мирную революцию против своих воров во власти.

Посол Польши при ООН Иоанна Вронецкая представила в четверг, 3 мая, приоритеты польского председательства в Совете Безопасности ООН, которое Польша приняла 1 мая по принципу ротации.

По сообщению Польского Радио главными приоритетами Польши станут действия по укреплению роли международного права в предотвращении и урегулировании вооруженных конфликтов в мире.

Эксперты ИИРАстатьи и интервью